Енциклопедія історії України: Додатковий том. ‒ Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. ‒ К.: "Наукова думка", 2021. ‒ 773 с. ‒ ISBN 978-966-00-1858-7 

Анотація:

Від редакційної колегії

Пізнавальний процес, що продукує та впорядковує історичне й соціогуманітарне знання, перебуває у постійному русі, як і суспільно-політичні та громадсько-культурні трансформації сучасної України. Яскравим свідченням цього є перша книга додаткового тому "Енциклопедії історії України" (ЕІУ), який нині подаємо на суд читача.

Як масштабний енциклопедичний проєкт "Енциклопедія історії України" функціонує майже чверть століття — від червня 1997 р., коли президія Національної академії наук України ухвалила першу постанову про підготовку багатотомного видання. Шістьма роками пізніше — 2003 р. — побачив світ перший її том (з гаслами на літери А—В), а за десять років — наприкінці 2013 р., коли вже вирував Євромайдан, вийшов десятий том (літери Т—Я).

У широкому сенсі проєкт ЕІУ став відображенням новітнього — сучасного — фундаменту історичного знання в державі Україна. Його заклали безцензурні наукові дослідження, проведені вже після відновлення Незалежності України в 1991 р ., позбавлені комуністичних, радянських, пострадянських і російських імперських ідеологем. Йдеться про енциклопедичний формат статті, який за визначенням є синтетичним і фокусується, з одного боку, на суті, а з іншого — на різноманітних контекстах соціогуманітарного знання про той чи інший об’єкт, подію чи персоналію.

Така стратегія систематизації й репрезентації нашої минувшини зорієнтована на звільнення як від "внутрішнього цензора", так і від інших обмежень, що заважають осмислювати факти, події, ідеї та проводити конструювання історії України відповідно до сучасних фахових стандартів і культурних уявлень, набутого досвіду, опрацьованих і верифікованих знань, якими оперує вся професійна корпорація істориків.

Логічним продовженням десятитомника стали дві книжки спеціалізованого тому "Україна — українці", видані у 2018—2019 рр. Вони у концентрованому вигляді зафіксували національно-державницький дискурс української історіографії 2000-х — 2010-х рр. Новацією цього тому стало органічне об’єднання статейних текстів та узагальнених наративів, що розлого описували різноманітні аспекти минулого та сьогодення українського народу.

Загалом для підготовки "Енциклопедії історії України" було залучено понад тисячу авторів; ними написано бл. 13 тис. статей. Осердя цього величезного авторського колективу становили фахівці Інституту історії України НАН України.

Стратегії і вимоги до підготовки й оприлюднення "Енциклопедії історії України" змінювалися разом із суспільством, допомагаючи останньому відповідати на поточні виклики. Одним із найпотужніших викликів стала воєнна та інформаційна агресія Росії проти України, що супроводжується систематичним викривленням української історії, щоби відповідним чином не лише впливати на громадську думку, а й формувати, точніше — спотворювати суспільну свідомість.

Інший виклик — сучасна криза наукового світогляду, пов’язана з постмодерними метаморфозами знання й культури; вони продукують чимало ризиків і загроз, проте водночас відкривають і безліч нових можливостей.

Одним з інструментів протидії цим викликам є зниження перешкод і порогів для отримання й циркуляції всього масиву наукової інформації у приступних форматах для найрізноманітніших категорій споживачів вебресурсів, передусім пересічних громадян нашої держави. Задля цього повнотекстові версії всіх томів та усіх статей викладені у вільному доступі на Інтернет-порталі Інституту історії України НАН України. Щороку електронна версія Енциклопедії стабільно фіксує не менше 1,5 млн відвідувань. Запити до Енциклопедії становлять понад 85 % від загальної кількості візитів до порталу Інституту. Станом на кінець 2020 р. відвідувачами енциклопедичного розділу були опрацьовані або скопійовані понад 3 млн уявних сторінок. Упродовж 2021 р. до ЕІУ звернулися 1,78 млн віртуальних читачів, які переглянули 2,58 млн сторінок.

Знаковим інструментом для "просування" "Енциклопедії історії України" у Всесвітній мережі стала співпраця з україномовним розділом "Вікіпедії". З 2012 р., коли була підписана відповідна угода, Інститут історії України НАН України надав громадській організації "Вікімедіа Україна" права вільно використовувати контент Енциклопедії (на умовах ліцензії "Creative Commons"). Портал Інституту історії України НАН України ввійшов до переліку "друзів Вікіпедії".

Спираючись на успішний досвід десятитомника та синтетичного тому "Україна — українці" (у двох книгах), редколегія ЕІУ розпочала підготовку додаткових томів. До них включені статті про персоналії, історичні події, факти, терміни, поняття, що з різних причин не ввійшли до попередніх томів, або ж були нещодавно напрацьовані в результаті нових наукових досліджень, архівної та джерелознавчої евристики.

Водночас, реагуючи на суспільний запит та потребу протистояння збройній, пропагандистській та ідеологічній агресії Росії, у першому з додаткових томів центральне місце — понад третину обсягу — посідає блок статей про новітній період історії України, насамперед після 2013 р. Відповідно, в ньому широко представлена тематика Революції гідності, протидії окупації Криму та збройній агресії Росії, український політичний процес у післяреволюційний період тощо. Окрема група статей присвячена зразкам озброєння та військової техніки, що створюються в Україні та/або стоять на озброєнні Збройних сил України. Увесь цей масив статей є реакцією на суспільний запит щодо наукового опрацювання новітнього періоду історії, особливо враховуючи російські пропагандистські міфи щодо Євромайдану, окупації Кримського півострову та війни на Сході України. Адже наукові історичні знання в енциклопедичному форматі здебільшого сприймаються пересічними користувачами як об’єктивніші й достовірніші порівняно з іншими формами подання наукових знань у публічному інформаційному просторі.

При підготовці цього блоку статей окрема увага була приділена антропологічній спрямованості. Чільне місце в додатковому томі посідають особистості, які брали активну участь у подіях останніх семи років. Передусім, подані біограми героїв "Небесної сотні" та захисників держави на передовій — Героїв України — учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил. Редколегія ЕІУ намагалася подати також постаті політичних і державних лідерів, провідних громадських діячів України, глав інших держав, які відіграли ключову роль у подіях останніх років. Водночас у виданні вміщені біографічні статті і про організаторів російської агресії проти України та їхніх спільників — місцевих колаборантів у Криму та на Сході України.

Оскільки тематика відсічі збройній агресії Росії проти України нині лише розробляється, значний сегмент статей, присвячений подіям з 2014 р ., став результатом наукового пошуку "від джерел". Окремо відзначимо гасла, що описують воєнні дії весни 2014 — зими 2015 рр. Осмислюючи ці події, автори й редактори намагалися ретельно опрацювати наявні джерела та літературу, оприлюднену за "гарячими слідами", а також провести ретельну верифікацію фактів, що викладаються в них, у тому числі — шляхом широкої апробації статей у професійному середовищі на етапі редакційної підготовки. Відповідно, ці тексти не лише мають довідково-енциклопедичне значення, а й набувають культурно-громадського звучання.

Нарешті, використовуючи стратегію, апробовану в тематичному томі "Україна — українці", редколегія намагалася у додатковому томі органічно сполучити "цеглинки" незначних за обсягом фактографічних чи біографічних гасел з розлогими наративними текстами, що дають уявлення про логіку, конфігурацію, масштаб і темпи розгортання та перебігу багатоманітних процесів як глибокої давнини, так і недавньої минувшини. Адже сучасна історична наука — це не лише сухий компендіум фактів, а й розмаїті смисли для сприйняття та розуміння складних сторінок минулого, актуального й затребуваного для суспільного сьогодення.

Загалом у першій книзі додаткового тому вміщено 1077 статей, для їх підготовки було залучено 270 авторів. На жаль, тринадцять з них уже відійшли в Засвіти. Вічна їм пам’ять.

Зафіксовані у книзі події і факти новітньої доби доведені до кінця 2021 р.

Традиційно том добре ілюстрований — у першій книзі вміщено понад 600 світлин та інших візуальних матеріалів. Спеціально розроблено або адаптовано 47 історичних карт, картосхем, планів. Особливою новизною відзначені карти, які вміщені у статтях, присвячених Революції гідності, Антитерористичній операції та Операції об’єднаних сил.

Робоча група з підготовки томів ЕІУ продовжує роботу над другою і третьою книгами додаткового тому. У них, сподіваємося, буде продовжено стратегічні засади, опрацьовані за два з половиною десятиліття роботи над проєктом, передусім — безумовного врахування нових історичних знань, дотримання балансу між різними періодами історії, з урахуванням суспільного та політичного "порядку денного". Адже у своєму нинішньому статусі "Енциклопедія історії України" — це один зі знакових і масштабних проєктів публічної історії.